NEWS

Мене звати Нора, і минулий рік майже мене зламав. Я була в середині хіміотерапії — слабка, постійно хворіла, ледь могла стояти на ногах.

erevanblog_a Comment
Мене звати Нора, і минулий рік майже мене зламав. Я була в середині хіміотерапії — слабка, постійно хворіла, ледь могла стояти на ногах. [...]

Я вийшла заміж за друга батька. І в ту ніч нашого весілля я була шокована, коли він сказав: «Вибач. Мені слід було сказати тобі раніше».

erevanblog_a Comment
Мені було 39 років, і у мене було кілька тривалих стосунків, але жоден із них справді мене не наповнював. Я відчувала розчарування у [...]

«Не брешіть мені», — різко сказала вона. І саме в цій фразі в її голосі вперше з’явилося щось людське. Не холод поліцейської, не завчений тон, а напруга й тривога.

erevanblog_a Comment
Ці слова прозвучали інакше, ніж усе, що вона говорила раніше. Вони не були просто професійною вимогою — у них відчувалася боротьба. Вона стояла [...]

Ніколи б не подумала, що стоятиму в магазині весільних суконь у шістдесят п’ять років. Все життя я вірила, що любов залишила мене назавжди. Мій перший чоловік помер десять років тому, і я була переконана, що вже ніколи не знайду когось, хто зможе розсмішити мене, обійняти з ніжністю та розумінням.

erevanblog_a Comment
А потім з’явився Генрі. Він був іншим, ніж усі, кого я знала раніше — добрим, терплячим, ніжним. Коли він запропонував мені вийти за [...]

Я зупинився, бо думав, що допоможу дівчині з пробитим колесом, але те, що я побачив у багажнику її машини, шокувало мене до глибини душі.

erevanblog_a Comment
Було близько одинадцятої вечора, коли я помітив білий седан на узбіччі дороги номер 42. Аварійні вогні тьмяно миготіли в темряві. Спочатку я хотів [...]

Лікарка зачинила двері й поклала конверт на стіл так обережно, ніби боялася, що він розсиплеться.

erevanblog_a Comment
Лікарка повільно зачинила двері за собою, і тихе клацання замка прозвучало в кабінеті надто голосно. Потім вона підійшла до столу й поклала конверт [...]

Я сиділа в суцільній темряві, а телефон тремтів у моїй руці, ніби намагався нагадати мені щось, що я хотіла забути назавжди.

erevanblog_a Comment
Я сиділа в суцільній темряві й не знала, котра година. Здавалося, час розчинився разом зі світлом. Холодна стіна за спиною, підтягнуті до грудей [...]