Articles by erevanblog_a

Двигун чорного «Мерседеса» тихо загуркотів, ніби намагався не привертати уваги. Цей звук був глибокий і стриманий, більше схожий на обережне попередження, ніж на справжній рух. […]

У дверях стояли двоє чоловіків у темних костюмах і жінка з теками в руках. Вони не поспішали заходити, ніби чекали, поки сама тиша запросить їх […]

На порозі стояв поліцейський. Високий, у формі, з виразом обличчя, який стискав мені шлунок. Його присутність була як раптовий холодний вітер, що вривається в кімнату […]

Він ніколи не дивився мені в очі, коли починав говорити. Його погляд завжди опускався на підлогу, ковзав по стінах або зависав десь у порожнечі, але […]

Мені було шість років, коли світ навколо мене раптово зупинився. Я пам’ятаю той день, як розмитий калейдоскоп кольорів і звуків, що змішувалися у моїй пам’яті. […]

Амелі стояла біля вікна свого маленького помешкання. Дощ ритмічно барабанив по склу, краплі стікали й утворювали тонкі струмочки, немов маленькі перлини, готові будь-якої миті впасти […]

Був один із тих ранків, коли світ здається одночасно знайомим і чужим. М’яке світло пробивалося крізь штори, але воно не могло розігнати той дивний внутрішній […]

Щойно я побачив, хто це, я так сильно стис кермо, що кісточки пальців побіліли. Машина стояла на світлофорі, двигун працював рівно, але всередині мене все […]

«Не грайтеся зі мною», — різко сказала вона. Її голос став твердим і холодним, і ці слова ніби прорізали повітря. У кімнаті миттєво запанувала тиша. […]

Учора я купив у супермаркеті звичайну ковбасу. Нічого особливого — не фермерську, не дорогу, не з гучною рекламою. Вона лежала на полиці серед десятків інших, […]