NEWS

Сірий ранок. Дрібний дощ повільно стікає по холодних плитах надгробків, вбирається у свіжу темну землю, змішується з запахом вологої трави та осені.

Могилки стоять ряд за рядом, мов німий сторожі минулого. Над кладовищем висить густий туман — такий щільний, ніби намагається приховати те, що не [...]

У диспетчерський центр надійшов дзвінок, який пізніше обговорюватимуть ще довго.

Телефонувала маленька дівчинка. Її голос був настільки тихим, що оператор мусив нахилитися до мікрофона, ніби боявся пропустити хоч слово. — Будь ласка… приїдьте. [...]

Те, що було написано одразу під дитячим підписом, змусило мотоцикліста похолонути сильніше, ніж нічний вітер над порожнім мостом.

Під зворушливими рядками дитячим почерком стояли ще три слова, написані вже іншою рукою — нервово, поспіхом, ніби людина боялася власних думок: «Вона не [...]

Вона не договорила — горло стислося. Слова застрягли, ніби хтось схопив її за шию.Солдат повільно підвівся, тримаючись за спинку сидіння, ніби боявся впасти назад.

Його очі…Такі самі.Ті самі очі, які вона пам’ятала ночами, бачила у снах, які три роки ятрили душу. — Олено?.. — тихо вимовив він. [...]

Ранок настав дивно тихо. Настільки, що Артур, прокинувшись, навіть здивувався: дружина зазвичай гриміла на кухні, ставила чайник, перегортала щоденник. А сьогодні — жодного звуку.

Він зайшов на кухню — на столі лежала тарілка з омлетом, ідеально круглим, немов викладеним циркулем. Такого вона не готувала вже давно. — [...]