Уже за кілька хвилин у соцмережах з’явилися перші фото: величезна ділянка міської траси буквально провалилася, залишивши по собі глибоку чорну прірву.

Дорога, якою щодня проїжджали сотні машин, тепер уривалася над бездонною ямою. На місце одразу прибули поліцейські, рятувальники та інженери. Людей відвели за огорожу — існувала загроза нових обвалів, але всі, затамувавши подих, дивилися вниз, у ті глибини, де ще вчора лежав рівний асфальт.

Фахівці почали первинний огляд, щоб переконатися, що під уламками не залишилося постраждалих. Кілька рятувальників спустилися в прірву на тросах. Проміння їхніх ліхтарів вихоплювало зі темряви іржаву арматуру, обірвані дроти, шматки бетону.

Та раптом серед хаотичних уламків вони побачили дещо… зовсім неочікуване. Те, чого там просто не могло бути.

На дні провалу виявили людські рештки. Старі, але збережені настільки добре, що одразу стало зрозуміло: вони не мають жодного стосунку до сьогоднішнього обвалу. Кістки були переплутані з уламками якогось старого обладнання, ніби хтось багато років тому намагався приховати їх глибоко під землею.

Поліція негайно розширила зону безпеки та викликала криміналістів. З кожним відгорнутим шаром ґрунту з’являлися все нові моторошні деталі: зламані дитячі іграшки, порвані клапті одягу, особисті речі, які давно мали зникнути з людської пам’яті.

Місцеві мешканці стояли за огорожею, перешіптуючись у повному шоці.
«Ми щодня ходимо цією дорогою… Як таке могло ховатися просто під нашими ногами?» — ледь чутно сказала літня жінка.

До вечора експерти висунули першу версію: під дорогою міг прогнити старий, давно забутий підземний тунель. Але ця гіпотеза не пояснювала головного — звідки взялися тіла? І чому вони опинилися саме там?

Містом почали ширитися чутки. Люди пригадували давні зникнення, загадкові історії про підземні ходи й закинуті будівлі. Медіа ж швидко підхопили сенсацію: фотознімки прірви облетіли всю країну, а журналісти назвали провал «ямою жахів».

Розслідування ставало дедалі похмурішим. Оперативники знайшли предмети, що натякали на кримінальне минуле цього місця: фрагменти документів, ланцюжки, уламки взуття. Усе вказувало на те, що під трасою могло бути таємне місце поховання — слід давньої злочинної діяльності, про яку ніхто не здогадувався.

Щодня з-під землі діставали нові речі, і кожна з них поглиблювала тривогу містян.
Експерти одностайно заявили: це не просто технічна аварія — це відкрилися двері у забуте минуле, яке, можливо, ніколи не мало виходити на поверхню.

Коли смеркало, а глибока вирва чорніла посеред дороги, жителі міста відчули щось холодне й невідворотне: під звичним ритмом міського життя можуть ховатися такі таємниці, які здатні перевернути уявлення про їхнє власне місто.