«Chair… Пане голово? Про кого, чорт забирай, ви говорите?» — голос Марка тремтів, ніби кожне його слово могло розсипатися ще в повітрі, не встигнувши дійти […]

Тиша в домі Дороті не була звичайною сільською тишею. Це була не та спокійна, лагідна мовчанка, що огортає поля після заходу сонця і дозволяє людині […]

Вона сиділа у передній частині терміналу, спостерігаючи за рухом людей навколо. Хтось поспішав, хтось усміхався, а хтось йшов похмуро, втупившись у свій смартфон. Шум кроків, […]

Коли я вперше переступила поріг її будинку, мене зустріла тиша, яка не була просто відсутністю звуків. Це не була та тиша літнього вечора на селі, […]

Коли мама з захватом розповідала подругам про «дивовижне місце біля океану», я лише кивала й усміхалася. Тато жартував, що сучасний світ сповнений несподіваних можливостей, і […]

Музика звучала м’яко, майже непомітно, зливаючись із гулом розмов і тихим дзвоном келихів. Світло було теплим, заспокійливим, таким, що зазвичай створює ілюзію безпеки. Але в […]

Це мав бути звичайний вечір. Той самий, коли дім повільно заспокоюється, а повітря ще тримає денне тепло. Донька з чоловіком були на кухні, розмовляли і […]

Екран телефону світився надто яскраво для пізньої ночі. У кімнаті панувала тиша, порушувана лише рівномірним гудінням холодильника та далеким шумом машин за вікном. Сума на […]

я сиділа на жорсткому стільці в коридорі та дивилася на зачинені двері, за якими вирувало життя, до якого я не мала доступу. Повітря пахло антисептиком […]

Я мила посуд на кухні, коли пролунав дзвінок у двері. Звук був дивний — не різкий і впевнений, як у листоноші, і не настирливий, як […]