-

Коли я того ранку повернулася до вітальні, мене буквально скувало.

3 December 20253 December 2025erevanblog_a Comment

На підлозі лежало щось маленьке, яскраво-зелене, настільки дивне, що кілька секунд я взагалі не могла збагнути, що саме бачу. Воно скидалося на шматочок [...]

У вузькій вуличці старого міста раптом пролунала різка, глуха, майже вибухова віддача — так, ніби хтось із нестримною силою вдарив по товстій металевій плиті.

3 December 20253 December 2025erevanblog_a Comment

Перехожі здригнулися, обернулися — і завмерли. На даху білого фургона стояв літній чоловік з посивілим волоссям. В обох руках він стискав важку кувалду, [...]

Я летіла сама зі своїм двомісячним сином. Попереду був шестигодинний переліт, і я вже на трапі розуміла, що це буде непросте випробування.

2 December 20252 December 2025erevanblog_a Comment

Чоловік чекав нас в іншому місті, і поруч не було ні рідних, ні друзів — лише я та маленька дитина, яка залежала від [...]

Я стояла перед ним, тримаючи в руках букет, що ледь помітно тремтів, хоч я й намагалася зберігати спокій.

2 December 20252 December 2025erevanblog_a Comment

Ведучий промовляв урочисті слова, які ще місяць тому здавалися мені казковими. А сьогодні вони звучали так, ніби долітали здалеку, крізь шепіт гостей, їхні [...]

Я ніколи б не подумав, що саме мій тридцять п’ятий день народження стане найбільш болючим та принизливим вечором у моєму житті.

2 December 20252 December 2025erevanblog_a Comment

Зазвичай я не перетворював цю дату на щось велике — кілька вітань, тиха вечеря, максимум кав’ярня з парою друзів. Але цього року все [...]

Коли я того ранку повернулася до вітальні, мене буквально скувало.

У вузькій вуличці старого міста раптом пролунала різка, глуха, майже вибухова віддача — так, ніби хтось із нестримною силою вдарив по товстій металевій плиті.

Я летіла сама зі своїм двомісячним сином. Попереду був шестигодинний переліт, і я вже на трапі розуміла, що це буде непросте випробування.

Я стояла перед ним, тримаючи в руках букет, що ледь помітно тремтів, хоч я й намагалася зберігати спокій.

Я ніколи б не подумав, що саме мій тридцять п’ятий день народження стане найбільш болючим та принизливим вечором у моєму житті.

Коли я того ранку повернулася до вітальні, мене буквально скувало.

У вузькій вуличці старого міста раптом пролунала різка, глуха, майже вибухова віддача — так, ніби хтось із нестримною силою вдарив по товстій металевій плиті.

Я летіла сама зі своїм двомісячним сином. Попереду був шестигодинний переліт, і я вже на трапі розуміла, що це буде непросте випробування.

Я стояла перед ним, тримаючи в руках букет, що ледь помітно тремтів, хоч я й намагалася зберігати спокій.

Я ніколи б не подумав, що саме мій тридцять п’ятий день народження стане найбільш болючим та принизливим вечором у моєму житті.

У літаку одна дівчина вимагала, щоб мене зняли з рейсу через мою вагу.

Високий морський піхотинець був певен, що легко принизить «мовчазну дівчину» у ранковому хаосі їдальні.

Коли я підійшла до могили й нахилилася покласти квіти, мене раптом пронизало різким холодом.

Батьки щодня із захопленням дивилися на те, як їхній тримісячний син та собака ставали дедалі ближчими.

Розпещена донька мільярдера штовхнула домогосподарку в басейн і сміялася разом із друзями.