Articles by erevanblog_a

У ресторані панував звичайний недільний ранок. Люди їли млинці, пили каву й гортали телефони. Повітря було наповнене теплим ароматом масла та свіжозмеленої кави, а легкий […]

Моя мати в одну мить так міцно вхопилася за дверну одвірку, ніби крізь її тіло пройшов електричний струм. Її пальці побіліли, а подих урвався на […]

Те, що було написано в згаданому документі, пояснювало, чому той страхітливий байкер і тендітна дівчинка зустрічалися в McDonald’s. Збоку ця картина здавалася дивною, навіть тривожною: […]

Того дня мені виповнилося дев’яносто сім. І вперше за багато років я усвідомив, що світ майже нічого про мене не знає. Не тому, що я […]

Мені сорок один рік. Мій перший чоловік Пітер загинув шість років тому в автокатастрофі, яка розділила моє життя на «до» і «після». Це був не […]

Сьогодні Маркета Конвічкова зламалася на очах у публіки. Це не було гучне падіння чи сцена, сповнена сліз і драматичних жестів. Навпаки — усе сталося тихо, […]

Я стояла між дверима її кімнати й відчувала, як простір навколо нас перетворився на щось чуже й віддалене. Ще зовсім недавно це було знайоме місце, […]

Був вівторковий ранок, трохи по сьомій. На мені ще була піжама, а на руках я тримала чотирирічну доньку, сонну й теплу, з розкуйовдженим волоссям і […]

Батько-одинак. Шкільний прибиральник. Чоловік, якого більшість людей навіть не помічає. Саме так його можна було б описати кількома словами, якщо дивитися здалеку. Його постать губиться […]

Через два роки після смерті мого п’ятирічного сина у двері постукали. Стукіт був тихий, майже нерішучий, ніби людина по той бік боялася потривожити тишу, яка […]