Month: January 2026

Նրա համար ես պարզապես «անվճար դայակ» էի։ Երեք ամիս շարունակ լուռ تحملում էի նվաստացումները, սառը հայացքներն ու ամենօրյա վիրավորանքները։ Ես հետևում էի։ Սպասում էի։ Մինչև […]

— Я… я пошутил… — прохрипел Брэд, пытаясь приподняться. — Это всё недоразумение… Я слегка наклонила голову. — Нет, — спокойно ответила я. — Это […]

Вона сиділа навпроти мене, згорбившись, ніби на її плечі одночасно впали всі тягарі світу. Її плач був глухим і надривним, таким, що слова губилися ще […]

Кімната була напівтемною, ніби світ навмисно приглушив світло, щоб не заважати моїм думкам. Годинник на стіні цокав занадто голосно, і кожен його звук відбивався в […]

Той вечір обіцяв бути особливим ще задовго до того, як запалали перші вогні сцени. Місто гуділо, немов живий організм, наповнений передчуттям. Біля входів збиралися натовпи […]

Ця фраза прозвучала в моїй голові так чітко, ніби хтось вимовив її вголос. Я перечитала документи кілька разів, сподіваючись, що помиляюся, що очі зраджують, що […]

Адріан завмер, немов прикутий. Звуки парку — дитячий сміх, кроки перехожих, тихе гудіння міста за деревами — долинали до нього розмитою хвилею. Він стояв на […]

Олена повільно опустила руку з телефоном. Зала була повна шуму — люди розмовляли, хтось сміявся надто голосно, хтось сердито сперечався, а з динаміків лунали оголошення, […]

Було пізнє вечірнє. Квартира потопала в тиші, через відкрите вікно проникав холодний вітер, а на столі переді мною лежали купи паперів. Все мало бути звичайною […]

Було вже далеко за північ, і квартира була охоплена тишею, такою густою, що здавалося, вона могла чути всі мої думки. Я сиділа за кухонним столом, […]