Могилки стоять ряд за рядом, мов німий сторожі минулого. Над кладовищем висить густий туман — такий щільний, ніби намагається приховати те, що не повинно бути […]

Було лише сьома ранку, я ще не встигла прокинутися повністю. Єдине, чого я прагнула — це поспати. Але після цих слів усе всередині мене застигло, […]

Телефонувала маленька дівчинка. Її голос був настільки тихим, що оператор мусив нахилитися до мікрофона, ніби боявся пропустити хоч слово. — Будь ласка… приїдьте. Під моїм […]

Вона сиділа на краєчку лікарняного ліжка — маленька, серйозна, з акуратно складеними ніжками. Її тонкі руки підтримували згорток з немовлям, загорнутим у білу м’яку пелюшку. […]

Під зворушливими рядками дитячим почерком стояли ще три слова, написані вже іншою рукою — нервово, поспіхом, ніби людина боялася власних думок: «Вона не мій собака». […]

З-під стола піднялася маленька біла фігурка… Я не одразу змогла збагнути, що це таке.Та коли силует підійшов ближче до палаючої розетки, я машинально затулила рот […]

Його очі…Такі самі.Ті самі очі, які вона пам’ятала ночами, бачила у снах, які три роки ятрили душу. — Олено?.. — тихо вимовив він. Світ зупинився.Шум […]

Сусіди не раз піджартовували:— Ну що, Анно, твої вовчики прийдуть чаю випити?Вона лише лагідно всміхалася у відповідь. Та одного дня їхній сміх змінився справжнім острахом. […]

На вигляд — приблизно двадцяти п’яти років, охайно вдягнена, з довгим шарфом на шиї та паперовим стаканчиком гарячої кави в руках. Вона дивилася на Валентину […]

Він зайшов на кухню — на столі лежала тарілка з омлетом, ідеально круглим, немов викладеним циркулем. Такого вона не готувала вже давно. — «Дивно…» — […]